it must be inteligent.

Особисте

Христос Воскрес!

Писанка програміста 01011

Писанка програміста :)


Підсумки – 2009

Українські блоггери за традицією роблять річні звіти своїх досягнень і здобутків. По-моєму це дуже корисно, адже коли пишеш то реально бачиш чого ти досягнув, а чого ні, отож мої підсумки:

  • Досягнення року: Успішна здача двох сесії, справжній початок вільного, цікавого і активного життя, відвідини багатьох фестивалів і заходів, вдосконалення у фотографії, почав ходити в басейн, зміна характеру, життєвих орієнтирів і поглядів.
  • Подія року: Gogogl Bordelo у Львові, домашні матчі “Карпат”.
  • Настрій року: Активний -> пасивний -> оптимістичо-закоханий -> скептичний->…
  • Зустріч року : LvivTwEvent  3.
  • Геморой року: Залік з креселення на літній сесії, лабораторні з Асемблера.
  • Країна року: Україна.
  • Місто року: Львів!
  • Слово року: КН (Комп’ютерні Науки).
  • Подорож року: Фестиваль в Славську.
  • Веб-сервіс року: Vk.com, Twitter, Last.FM.
  • Колір року: Синій.
  • Запах року: Противний запах гуртожитку.
  • Новина року: смерть Майкла Джексона.
  • Ржач року: Ukrbash.org, Олег Дружинець
  • Книга року: Р.Бах: “Чайка Джонатан Лівінгстон”
  • Фільм року: 500 Days of Summer, Once, Avatar
  • Група року: Dalai Lama, The XX
  • Трек року: Linkin Park – New Divide
  • Жах року: Неймовірна спека у Львові на початку літа.
  • Кафе року : “Академія” на С.Бандери
  • Напій року: Вермут
  • Їжа року: Піца
  • Кохання року: Віра С.
  • Транспорт року: Маршрутка №95
  • Бренд року: Google
  • Людина року: Ілона Б.
  • Антилюдина року: немає
  • Придбання року: мінімальне туристичне спорядження
  • Мрія на наступний рік: Вчити щось цікаве і потрібне для майбутньої професії, знайти дівчину,  побувати закордоном, або хоча б об’їздити рідну країну.
  • Висновки, зроблені з цього року: Цей рік я не прожив даремно: я насолоджуюсь життям, набираюсь життєвого досвіду і розширюю свій культурний кругозір. В порівнянні з минулим роком я дещо розчарувався в навколишньому світі і перестав переоцінювати людей навколо. Розчарувався в навчальній програмі – значить прийдеться займатися самоосвітою. Разом з тим я маю майже все необхідне для нормального життя – стипендію, теплий куток в гуртожитку, безлімітний інтернет, якісні навушники, цифровик, чудових одногрупників і хороших друзів. Життя продовжується! В наступному році має бути більше досягнень!

Велике повернення

2 роки. Майже 2 роки я не писав в цей блог. Чому? Напевно в деякий момент мені просто надоїла блогосфера, інтернет-життя, віртуальне спілкування і я без всяких пояснень вирішив піти… За цей час багато всього сталось: відвідано десятки фестивалів, переглянуто сотні фільмів, прочитано тисячі сторінок, та прослухано десятки тисяч пісень. Поступив в  “Львівську Політехніку”, на спеціальність “Комп’ютерні науки”. Зустрів свою кохану дівчину, яка й надихнула мене відродити цей блог…

Для блоґерів:

Чесно кажучи, я боявся що мені не вдасться підняти цей щоденник, і вже подумував над створенням нового проекту на сторонніх сервісах, але попередня розкрутка, завбачливість у захисті,  а може милостивість хакерів :) не дали вмерти цьому творінню. Були деякі проблеми з доступом до адмінки, але справа вирішилась простим видаленням плагіну BadBehavior, який напевно просто перебільшив свої повноваження :). Дивує що й далі сюди заходять по 70-90 відвідувачів в день, звичайно майже все це запити з пошуковиків, але все-одно. Ще приємно вразив WordPress! Перехід з версії здається 2.3 до 2.8.6 відбувся надзвичайно легко. І за два роки тут все змінилося до невпізнання, окремо заслуговує на похвалу команда українських розробників.  Трохи шкода що PR впав з 5 до 3, але зараз я тим не переймаюся. Особлива подяка, тим живучим друзям, які не зважаючи ні на що залишили на свох сторінках посилання на мій сайт, це в першу чергу стосується таких блогів: Blogoreader, Безlimitні нотатки, Пиво блог, Vet-al’.

Про форму і зміст:

Я довго думав над формою: дизайном і роботою цього блогу. У стилі попередніх біло-червоних тем вибрав ось цю від WDL. Сподобалась інтеграція простота, акцентування на текст, один сайдбар, а також інтерграція публікацій з Твіттера. У правому верхньому кутку є кнопочки, за допомогою яких мене можна знайти на різних соціальних сервісах. Приєднуєтесь також до Google Friend Connect, підписуйтесь на оновлення через RSS, слідкуйте за тижневим чартом з Last.FM, фоловте у Твіттері, ну і найголовніше коментуйте!

Про що я буду тут писати я вже сказав у декількох фотографіях. Як часто? Не хочу ставити себе в часові рамки… Але однозначно частіше ніж раз на 2 роки :)


Підготовка до Зовнішнього незалежного оцінювання

Не знаю як в інших регіонах, але на Львівщині темою №1 для 11–класників є Зовнішнє Незалежне Оцінювання 2008. Хтось думає які предмети вибрати для тестування, хтось вже вибрав і накупивши посібників посилено готується, а ще хтось розуміє що ніфіга він не здасть думає куди краще іти: в армію, чи ІнФіз. Для всіх випускників рекомендую слідкувати за новинами на сайті Українського центру якості освіти. Тут можна ознайомитись із всіма правилами проходження тестування, отримати відповіді на хвилюючі вас запитання. Рекомендую ознайомитись із програмами ЗНО-2008 – щоб знати що саме треба повторити і які теми будуть включені в тести з тих чи інших предметів.

Також на цьому сайті можна завантажити зразки завдань минулого року. але їх там мало – всього по одному варіанту з кожного предмету. Із таємних джерел я отримав електронні зразки тестів із Математики і Української Мови, які підготував Львівський регіональний центр оцінювання якості освіти. Там є набагато більше завдань ніж в офіційних зразках. З математики близько 50 сторінок, а з мови – 80 сторінок завдань.

Завантажити:

Українська Мова (186Kb)

Математика (4,2Mb)


Як розвивати свої задатки і здібності?

Маю до завтрашнього дня (29 листопада) підготувати проект з філософії на тему: “Як розвивати свої задатки і здібності?”. Буду дуже вдячний якщо хтось мені допоможе. Напишіть в коментарях декілька речень стосовно цього питання, також вкажіть Прізвище, Ім’я та рід занять. Наперед вдяний!


Український Нострадамус

Шкільне життя засмоктує мене все сильніше й сильніше. Приходжу додому о п’ятій, трохи відпочину, сідаю за уроки, щось трохи почитаю (“12 Обручів” Андруховича вже 3 тижні довбаю), і вже немає часу на компутер. Ту краплинку вільного часу, яку я колись присвячував таким сайтам: Google reader, LastFM, YouTube, я замінив на Wikipedia, та сайти з рефератами. Masterpiecer влучно назвав мене “шкільним збоченцем”, на що я навіть не обюразився, бо фактично так і є. На підтвердження свого амплуа пропоную звернути увагу на уривок вірша Євгена Маланюка “Візія”:

Літаки закрутяться, мов листя,
Башти захитаються й падуть.
Десь зі сходу, з-поза передмістя
Білим сонцем стане Страшний Суд

Мене дуже зацікавив цей вірш, адже будучи написаним у 1933 році, він пророкує події 11 вересня 2001 року. Літаки закрутяться…, башти падуть…, десь зі сходу… – які ще потрібні докази, на підтвердження статусу вітчизняного Нострадамуса?

З.І.: На сайті Блогодельня було згадано про українські автономні блоги, у списочку є і я.


Причини моєї відсутності

Привіт усім! Я майже три тижні не писав на блозі, і судячи із цього на це дехто звернув увагу. Причин моєї відсутності було декілька: по перше і найголовніше близько двох тижнів у мене не було інтернету, у нас були сильні дощі, і вода наробила трохи шкоди, зокрема із телефонним кабелем. По друге: зараз в мене дуже насичений графік: школа, різноманітні предметні турніри, робота учнівського комітету, до цього всього я ще й вступив на курси в автошколу, в планах також додаткові заняття в репетиторів. На улюблені заняття, в тому числі активне ведення блоґу часу не вистачає. Хоча я дуже надіюсь що я зумію все спланувати щоб не закидати блог(и).


Підкамінь-2007 (фотозвіт)

Минулого Уїк-енду, а саме 24-26 Серпня я побував на етнофестивалі Підкмінь-2007. В первісному замислі там мали відбутись блогерські сходини, але напревеликий жаль, у зв’язку з численними форс-мажорними обставинами зустріч не відбулася. Та я все-одно вирішив, що замість того щоб сидіти і нудьгувати вдома варто туди з’їздити і достойно провести швидкоплинне літо. Спакувавши наплічник, взявши спальник та палатку, я о 5-ій ранку вирушив у дорогу. Дорога була хоч і не такою далекою по карті, але важкою і довгою по маршруту.

Аж о 4-ій дня я був на місці

План території не давав заблукати


Виступи вже почались, але народу біля сцени було ще небагато

в продовженні ще 36 знимків
(продовження…)


Курс на Підкамінь

Завтра з ранку я їду в Підкамінь. На жаль, омріяні блогерські сходини цього літа не вдались, але все одно планую добре відпочити. Буду в понеділок. Якщо треба буде зі мною зв’язатись можете дзвонити за тимчасовим номером: +380685101012.

P.S.: Вітаю всіх з Днем Незалежності України!


Інтернет-генеалогія

Geni - Everyone's Related Вже дуже давно я хотів створити повне генеалогічне дерево своєї родини. Шукав генеалогічні бази даних, різні форуми, але найбільшу потребу я мав у програмі, за допомогою якої  можна би було легко “намалювати” своє дерево. Ось нещодавно я замість програми знайшов чудовий web 2.0 ресурс: Geni.com. Як тільки ви зайдете на цей сайт вам зразу запропонують швидко зареєструватися і одразу почати складати своє дерево. Робиться це надзвичайно просто, і зрозуміло. Ви просто клацаєте на стрілочки від себе і добавляєте родичів: стрілка вниз: дітей, стрілка вверх: батьків, вправо-вліво: чоловік/жінка, або брат, чи сестра. Працює все на AJAX, що робить процес додавання, швидким і зручним. Коли я побачив цей сайт мені настільки все захопило, що за годину часу моє дерево налічувало вже більше 120 осіб (і це тільки по батьковій лінії). Мені вдалось дійти до 5 коліна по батьковій, і до 6 по маминій лінії.
У програмі є багато додаткових функцій. На кожну особу в дереві ви можете заповнити скорочений, або розширений профіль, включаючи контактну інформацію, місце роботи, навчальні заклади, особисту інформацію, біографію, та фотоальбом. Можна переглядати дерево у різних варіантах, або шукати родичів за списком прізвищ. Також ви можете відсилати запрошення по e-mail своїм родичам, і тоді ті зможуть розбудовувати своє дерево. На рахунок цього треба сказати це єдиний спосіб щоб хтось побачив ваше дерево. Інформація на сайті є закритою, і доступна тільки за вашим логіном/паролем. Але якщо ви хочете показати комусь своє дерево, то можете роздрукувати його (доступна функція друку на декількох листках). Або якщо хочете зберегти на комп’ютері , то можете експортувати свою базу даних у файл GEDCOM, для цього треба перейти сюди. До речі про GEDCOM-файл. Це спеціальний формат для багатьох генеалогічних програм. Наприклад для безкоштвної програми Family Tree Builder. Отож не гайте часу, “будуйте” свої дерева. Своє коріння треба пам’ятати, і передавати цю інфорамцію своїм дітям!

Палаючий помідор

Сьогодні зранку читаючи свою стрічку RSS, побачив одне “експереминтальне відео”, яке мене дуже захопило. В ньому розказувалось як за допомогою сірників, хлорного відбілювача, та перекисю водню надати помідору можливість світитися. Чи то неякісні “балабановские спички”, чи у нас не такий відбілювач як у американців, але в мене нічого не вийшло. Помідор ніяк не хотів світитися, з нього тільки жахливо пахло і капало “йадом” на підлогу. Нижче відео. Пробуйте, може у когось вийде.


Make A GLOWING TOMATO ! – video powered by Metacafe


Віддані шанувальники )

Я інколи потрапляю в ситуацію, коли відкриваєш поштову скриньку, а там купа непрочитаних повідомлень. Але таке звичайно буває коли декілька днів не маю доступу до інтернету. А сьогодні, на пів годинки відійшов від комп’ютера, приходжу а там 76 нових повідомлень. І не спам, і не розсилки, а повідомлення що на блозі нові коментарі. Один фанат, під ніком Tolya мабуть вирішив поставити певний рекорд і прокоментувати абсолютно всі мої пости, не пропускаючи жодного. Починає він від самих перших, аж до останніх. Вже дійшов десь до половини. Саме головне це не можна назвати спамом (якщо не враховувати посилання на яке відводиться поле під час заповнення форми коменту), бо коментарі хоч і простенькі, але “по темі”. А у вас були такі віддані шанувальники?

Нижче скріншот моєї поштової скриньки (клікабельно)

 Piccy.info - Free Image Hosting


Йостек

Ще три місяці тому, одразу після прочитання книги “Трохи пітьми”, я зареєстрував на LiveJournal аккаунт який в книзі використовував один з головних героїв: [info]yostek. Був дуже здивований що таке ім’я вільне, і мені першому пощастило його “хватанути”. Як і очікував через деякий час інші читачі Дереша, так само як і я почали заходити за адресою цього ЖЖ.
Єдине з чим я прогнав, так це що не знав що туди писати. Спочатку я виставив там зображення книги, та посилання де її можна придбати. Через пару днів я допер що треба було опублікувати той пост, який був у книзі. Але на той час книга вже “пішла по руках” моїх друзів, та друзів моїх друзів. І тільки тепер знову одержавши книгу я дав нове життя цьому ЖЖ.
Тепер думаю що робити далі. Звичайно було б непогано онвлювати цей блог, і “продовжити життя” Йостека. Але треба мати хороші літературні задатки, поки що в мене ніяких ідей немає. Так що залишаю цей ЖЖ з єдиним постом.

Бойківська Ватра-2007 (післямова)

Минула субота, 28 липня була одним із найнасиченіших днів мого життя. В цей день я одержав купу вражень, купу емоцій, купу нових знайомств. На жаль цілий тиждень різні обставини мішали мені написати в блог, зараз я із запізненням зроблю це, бо такий день не можна так просто не згадати.
Отож цього дня в моє місто Турка, на “IV Бойківські фестини” мав завітати Президент України В.Ющенко.  За два дні перед тим до мене подзвонили із райдержадміністрації і запропонували бути одним із зустрічаючих Президента. Там треба було трьох хлопців і трьох дівчат, які в бойківських костюмах, з короваєм і квітами будуть першими вітати його, при виході із гелікоптера. Я звичайно ж погодився, бо така нагода не кожен день випадає. Отож вже о 9 ранку я був на полі де мав сідати гелікоптер, перед тим у нас зібрали документи, записали всі дані, перевірили, і провели детальний інструктаж: як поводитись, рухатись, що говроити. Звертали увагу на найменші дрібниці – щоб ні в якому разі не сказати “щиро Вас вітаємо”, “замість щиро вітаємо Вас”. Також цікаво було спостерігати як охоронці обстежували все поле із собаками та міношукачами, а також по декілька разів перетрясували коровай та букети квітів. Ющенко як і годиться прилетів із невеликим запізненням. Окрім нього ще прилетіли Катерина Ющенко, та її сестра Лідія – їй мені і прийшлося вручати букет. Після цього Ющенко сам сів за кермо автомобіля і поїхав до сцени, де мав виступати. Це був тільки початок.

Потім, оскільки був одним з організаторів, я поїхав до палаток з гуртами, що мали виступати ввечері на рок-фесті “Бойківська Ватра”.http://flickr.com/photos/ribel/1010513192/ Там я познайомився з учасниками гурту Sмарагда: з Олександром, та Романом. З розмови взяв багато цікавого для себе: про те як живеться молодим, але перспективним гуртам на Україні. Загалом після обіду було багато біганини: по вирішенні технічних, та адміністративних  питань. Десь після четвертої гурти почали налаштовувати свій інструмент, та робити саунд-чек. Частина публіки, що ще ні разу не бувала на рок-концертах, не розуміла чому 10 хвилин гупає тільки одни барабан, а потім музикант замість того щоб співати говорить комусь дивні слова типу: “мене немає в моніторі”. Потім цілий тиждень, деякі люди казали що “перша група нефайно виступила” :) Майже в сьомій веселий львівський КВН-ник Віталій Новосад розпочав концерт. http://flickr.com/photos/ribel/974082336/Відкривала його Sмарагда. Хлопці, навіть без саунд-чеку (на них часу не вистачило) зіграли дуже добре. Невелика група неформальної місцевої молоді відразу почала “відриватись”, але більша частина ще спокійно спостерігали що буде далі. Після них виступили місцеві Горяни-Бойки. Поміж виступами, поки музиканти підключали свої інструменти виступали брейкери, та танцювальна група “Резонанс” із Самбора. Дівчата з  “Резонансу” дуже класно виступали, особливо під “Весну” ВеВе. А потім були – Русичі. Це було щось. Я не очікував від них такого  ефектного виступу. Дуже драйвово, і весело. Танцювали всі – і старше покоління і молодь. Народні пісні, виконані у стилі фанк, або реггі – сприймались дуже добре. http://flickr.com/photos/ribel/973241343/Ефектна солістка – Людмила Мазур була надзвичайно чарівною на сцені. Потім виступала Говерла з Борислава. У них щось сталося з гітаристом, і він не зміг виступати, тому соліст мусів і грати і співати. Можливо саме тому їхній виступ видався не таким хорошим, яким я його очікував. Після цього був САД. Тут пішов український хеві-метал. Десь в цей час з різних боків п’яні почали лізти через огорожі на сцену. Міліція, яка тихенько сиділа в куточку нарешті розворушилась. Найбільше з їхньогоо виступу запам’ятався “Гімн Українців”. Опісля виступили Червоноградці DE?СЕНС. Спочатку пішли більш ліричні пісні, і публіка мала можливість трохи відпочити після “важкого” попереднього виступу. Потім була “Любов Чорнобильска”, з козирним гітарним соло, була чудова “Війна”, яку я чомусь не чув у Зашкові. Виступили дуже добре. І нарешті хед-лайнери: Тінь Сонця – цього виступу я очікував пів-року, і недаремно. Щоб послухати їх вживу вартує чекати і більше. Таких відчутів, як після Тіні Сонця я ще немав. http://flickr.com/photos/ribel/1010512952/Надзвичайна музика, надзвичайні слова, надзвичайна харизма всіх учасників просто завоювала публіку. Дикі Гуси, Козаки, Пісня Чугайстра – вживу – це щось. На кінець їхнього виступу запалала ватра, що додало ще більшого ефекту. Концерт настільки всім сподобався, що публіка не хотіла розходитись. Один з львівських організаторів – Андріан Кліщ бачучи що неформали  так просто не відступлять попросив включити звукорежисера щось із Рамштайну, щоб люди заспокоїлись. Я думав що це так, жартома, але все було всерйоз. Німецького хард-року наші гори ще не чули. Публіка повалила на сцену і всі почали дружно “танцювати”, цікаво що і деякі учасники Тінь Сонця також долучились до публіки, отож завершення вийло непогане.

По завершенні ми поїхали в місто обідати. Після живого концерту ресторанна пластмасова іоніка сприймалась як якась монофонічна мобілка. Хоча в тому ж таки ресторані ми непогано посиділи із Русичами, та Sмарагдою. До палаток приїхали аж в четвертій ночі. http://flickr.com/photos/ribel/974044120/Частина пішла спати, а частина жарила шашлики та співала пісні. Було здалеку чути, в яких палатках живуть музиканти. Я прокинувся в дев’ятій. Sмарагда вже поїхала, казали що їм настільки тут сподобалось, що вони лягли на асфальт і не хотіли нікуди йти. Більшість ще спала, а частина дальше сиділи біля вогню. Я також трохи посидів, послухав Курта із Говерли, який на акустичній гітарі біля вогнища сприймався краще ніж з електро на сцені. Поспілкувались із Богданом Нікіруєм з Русичів. Який дивився за порядком цілу ніч, коли всі стомлені організатори вже спали. Він запросив нас на фестиваль U.Rock-3, що відбудеться 18 серпня на Затоці, біля Одеси. Коли проснулись Тінь Сонця, я попросив поставити автографи на їхньому альбомі. Тепер – це найцінніша пам’ятка з фестивалю. Дуже жаль що потім сіли батарейки у фотіку і ми не зробил ні однієї фотки з гуртами, але наступного року ми це не упустим (натяк зрозуміли ;)


Сходження на г.Пікуй

Минулого тижня до мене приїхав брат з м.Броди. Він завжди зайнятий і ніяк не мав часу приїхати, аж тут сталася всім відома аварія з фосфором, і він щоб не ризикувати (живе за 40км. від місця аварії) вирішив разом з сім’єю і друзями приїхати до нас в Карпати. Тоді ми вирішили підкорити найвищу вершину Львівщини гору Пікуй. Гора має 1408м., і знаходиться в Турківському районі. Піднімались ми з села Гусине, звідтам до вершини треба йти 8км, а якщо по часу то десь 2-3 год. Спочатку ми покермували трохи не туди, і з годину йшли не стежкою, а лісом. Та потім вийшли на стоптаний шлях, і вже не збивались з нього, бо повсюду на деревах були мітки. Погода бул жарка, але ближче до вершини було прохолодніше і дув легкий вітерець. Десь за 3 години ми були на вершині. Там було надзвичайно красиво: з одного боку закарпаття, з іншого – львіщина, величні скелі, і кам’яні брили. Одним словом, хоч всі були стомлені, але дуже задоволені і ніхто не жалів, що пройшов такий довгий і важкий шлях. Ось деякі фотки які я зробив своїм новим фотоапаратом. більше можна побачити на Flickr

Початок маршруту

Я перед вершиною

Європейський вододільний хребет

Вибір фотокамери

Нарешті назбирав трохи грошей щоб купити собі цифрову фотокамеру. Як і перед кожною своєю покупкою, я перечитав багато статтей, переглянув багато каталогів, щоб зрозуміти що мені потрібно. З самого початку я знав що буду обирати між моделями таких фірм: Nikon, Canon, Olympus, Sony та Kodak. Перші три – провідні фірми у фотоіндустрії, тому їхня продукція заслуговує довіри. Sony – має найкращу оптику Carl Zeiss. У Kodak`а також хороша оптика: SCHNEIDER-KREUZNACH VARIOGON. Також я зрозумів, що хочу не іміджеву, компактну мильничку, а щось трошки більше і якісніше, тому і вибирав між найдешевшими напівпрофесійними камерами, із хорошою оптикою, та можливістю ручних налаштувань. Мій вибір зупинився на моделі Olympus SP-510 UltraZoom. 7 Мегапікселів, 10-кратний оптичний зум, можливість ручних налаштувань світлочутливості, витримки, та фокусу за 260-280$, на мою думку непогано. Також сподобалсь модель Kodak Z740, але він трохи програє у технічних характеристиках, і його важче знайти у магазинах.
Покупку я ще не здійснив, тільки збираюсь на цьому тижні, тому хто може ще щось порадити – прошу до коментування.

Фестиваль “Бойківська Ватра”

Привіт усім! Хочу розповісти про чудову подію яка відбудеться наприкінці цього місяця в моєму місті. А саме про фолк-рок фестиваль “Бойківська Ватра”, який проводиться у рамках “IV Всесвітніх Бойківських Фестин”. Організаторами фестивалю є Молодіжна Громадська Організація “Центр Європи”, до якої входжу і я.

Фестиваль відбудеться 28 липня 2007 року у місті Турка, Львівської області на Співочому Полі (поблизу с.Явора). Планується зібрати 10-15 тис. глядачів. Будуть виступати гурти: “Русичі”, “Говерла”, “Смарагда”“САД”, “DE?Сенс”, “Тінь Сонця”, та “Файно”. Для бажаючих гарно відпочити в мальовничих Карпатах, та послухати чудову музику, варто захопити з собою спальники, намети, та багато друзів.
Детальну інформацію ви можете отримати на сайті МГО “Центр Європи” (сайт, до речі я зробив).


Відпочинок у Процеві.

Два тижні моєї онлайн-відсутності пояснюються тим, що я відпочивав на дачі свого дядька. Дача знаходиться в селі Проців, за 40км від Києва. Відпочив я там дійсно класно. Щодня в шостій ранку я з своїм двоюрідним братом Ігорем, та з дядьком Мирославом робили пробіжку та купались в озері. Потім ми з братом до обіду спали. Після цього ми щось робили по дому: прибирали, косили газон, поливали город, вигулювали собаку, і знову йшли купатись.  Увечері, коли приїздив дядько ми або грали у футбол/волейбол, або ходили в сауну.
Окрім того в програму входило читання та обговорення книг Пауло Коельо, та Карлоса Кастанеди, а також безлімітний доступ до пива в холодильнику. Насамкінець дядько виплатив нам хороший гонорар за те що ми дивились за дачею. Але фактично вийшло що він нам заплатив за те що ми в нього відпочили. Таке може бути тільки коли в тебе хороший дядько ;)
Надіюсь ще колись там погостювати.


Зашків-2007 (мої враження)

Хто читав мій МузБлог, той знав що цих вихідних я їздив відпочивати на фестиваль у Зашкові. Я не часто буваю на таких фестах, але мені сподобалось і тому я поділюсь деякими своїми враженнями.
Моя компанія приїхала до зашкова як молодіжна організація “Центр Європи”. Приїхали десь в 1-2 годині, зразу ж розбили табір: розклали намети та вивісили прапори. Було дуже жарко, і ми одразу ж пішли купатись в озеро, яке було хоч і велике, зате не дуже чисте. Потім ми поїли, до речі була польова кухня, в якій бесплатно давали кашу, а також був просто суперовий хлібний квас, який вже треба було купувати за гроші (бокал – 75коп.). Після цього пішли до сцени: там мала відбуватись відео-презентація молодіжних організацій та ВУЗів. З цим у багатьох вийшов облом. Справа в тім що організаторами було просто сказано підготувати відеролик на 5 хвилин на диску. Ми записали ролик у стандартному комп’ютерному .avi, коли ж приїхали то дізнались що у них цей формат не відтворюється, потрібно було готувати у формат DVD-video. Багато організацій представляло себе без відео, просто говорили зі сцени, але в більшості це не сприймалось глядачами, і ми вирішили не представлятись. Десь з 7-8 розпочався концерт. Виступали співаки місцевого розливу, танцювальні колективи, та деякі фолк-гурти. Це було не дуже цікаво, зате після цього виступали Львівські КВН-ники з команди “Набла”, своїми чудовими влучними жартами вони здорово повеселили публіку. З настанням темноти розпочався справжній концерт. Спочатку виступало декілька гуртів для розігріву, потім співачка Ірина Федина, яка добряче пропіарала партію НСНУ піснею “Вірю, знаю, можемо”. Далі ж виступав гурт DE?сенс із Червонограда, який я дуже хотів почути. Хлопців зразу ж впізнала публіка, і вони її думаю не розчарували. Соло трьох гітар: Юрека, Гриви і Майка вживу звучало просто фантастично. Жаль що вони виступали не довго: відіграли з 4 пісні і все. Але після них виступали хедлайнери: легендарні Плач Єремії. Розпочали вони здається із пісні Вона, яку безперечно знали і співали всі присутні. По закінченні пісні Тарас Чубай сказав що досить співати попсу, що мені було досить дивно чути, і почались патріотичні пісні: “Гей-гу”, “Лента за лентою” – ці пісні на батьківщині зансовника ОУН Євгена Коновальця співались дійсно від усієї душі. Варто сказати що Чубай, майже весь концерт відіграв на імпровізації: співаючи пісні разом із глядачами. Після цього виступали деякі гурти, але ми всі були вже настільки втомлені, що пішли до наметів. Заздалегіть підготовлену ватру ніяк не могли підпалити, але зате був хороший феєрверк. Посидівши з компанією на дворі я пішов спати. Встав рано – сходив до потічка – вмився, але потім знову пішов до палатки, ще деякий час лежав. Другий день загалом був не дуже цікавий, єдине що мені запам’яталось це гурт із Самбора Screamers – які також добре співали. Десь в обід ми склали палатки, і разом з усіма пройшлись по полю і прибрали усе сміття. Загалом всі відпочили добре, всі були задоволені, єдине жаль одного хлпця, Любка – який умудрився загубити два мобільні телефони, один кросовок, порвати сумку, а потім впасти на голову у маршрутці. У нього явно був невезучий день, хоча він дальше продовжував залишатись веселим.

Глюки з Crystal SVG

Я вже давно користуюсь плугіном Crystal SVG – він додає приємні іконки до всіх пунктів у вкладках Firefox`a. Завжди він працював добре, а вчора вийшла нова версія плугіна 1.9.1 – яка серйозно глючить (принаймі у мене). Після встановлення зникла нижня панель у браузері, замість неї – код, а також всі сторінки стали відображатись “відтягнутими вправо”. Навіть виникла невеличка заминка щоб усунути цей плугін: вікно доповнень також розтягнулось, так що не було видно кнопок “відключити”, або “видалити”, але допомогли комбінація гарячих клавіш: “Alt+и”, а потім “Enter”.
Ось скріншот мого браузера:
Piccy.info - Free Image Hosting


Вибір mp3 плеєра

Вже давно збирався купити mp3-плеєр, і от сьогодні вже фактично здійснив цю покупку. Діапазон цін між якими я шукав потрібну річ лежав в 100-200$, відповідно “вага” плеєрів в цій ціновій категорії була в середньому 1-2Gb. Мій вибір з самого початку лежав між двома брендами: iPod та iRiver. Щодо моделей то я розглядав варіанти: iPod Shuffle, iPod Nano, iRiver T10, та iRiver U10.  Я довго вагався, чи не брати iPod Nano – цей плеєр мене приваблював по-перше своїм виробником – компанією Apple, яка зробила з цього плеєра живу легенду на ринку медіа товарів, по друге – зручним дизайном та управлінням. Але iRiver U10 більш функціональний – окрім стандартного читання звукових форматів, він підтримує перегляд відео на якісному дисплеї розширенням 320×240, на ньому можна читати книги, є диктофон та FM-тюнер, і ще одне, що мене дуже вразило, і чого я не бачив до того на mp3-плеєрах – це підтримка flash-ігор від компанії Macromedia. Вже завантажив з інтернету велику колекцію таких забавлянок, і тільки чекаю щоб закинути їх на плеєр. Ціна такого чуда 710 грн. купляв в інтернет магазині, завтра мають вислати, отож через тиждень варто очікувати його приходу в поштове відділення. По отриманні напишу своє враження.


Останні дні спостерігаю у себе дуже дивну особливість: зовсім не хочеться сидіти за компом, читати блоги, скачувати та дивитись фільми. І це не тільки в мене: на мою думку зараз явно видно спад блоггерської активності. Мабуть чудова погода просто не дає людям сидіти у чотирьох стінах, а тягне на вулицю, на річку – відпочивати і насолоджуватись життям. І це мабуть добре, адже ніщо не замінить живого спілкування. І я радий що ще не настільки залежний від комп’ютера щоб цілими днями сидіти за ним навіть влітку. Ще однією причиною, принаймі у школярів та студентів є те що розпочалась гаряча пора заліків, екзаменів та інших турбот. Отож поки не зіпсується погода, або (і) не закінчиться школа  я все рідше буду в онлайні.

У мене згорів модем

Можливо буду декілька днів відсутній, з дуже неприємної приччини – у мене згоорів модем :( . Сидів вчора десь об 11.00 в інтернеті, за вікном гриміло і лив дощ, але я не звертав на те увагу – думав що то далеко гроза. Зрозумів що блискає зовсім близько, коли з розетки посипались іскри і вирубився комп’ютер. Добре що хоч він лишився неушкоджений, поламався тільки модем (блін, не міг принтер, чи колонки згоріти – вони мені менше потрібні). Зараз позичив на годинку часу у сестри модем – щоб написати в блог, перевірити пошту і спробувати рішити питання із ДПК QUEST. Завтра треба буде схотити в Укртелеком – попробувати взяти інший модем.

Kubuntu прилетів

Прийшовши зі школи, на мене чекала приємна звістка – прийшов диск з Kubuntu, який я замовив на сайті ShipIt. Як і обіцяли бандероль йшла 4 тижні. Чесно кажучи не дуже вірив, що він дійде, але мої сумніви були марними. Щоправда, я думав що диск прийде з африки, а згідно штампу він був відправлений з Брюселя (Бельгія). Також вразило, що ззаді була вказана ціна за відправку 5 € (я не заплптив ні копійки – отже спонсорів цього проекту можна дійсно вважати благодійниками, бо думаю кожного дня вони відправляють велику кількість таких пакунків). Поки що встиг тільки  попрацювати з LiveCD, на хард ще не інстальовував (може займусь цим вечером), але перші враження від роботи – цілком позитивні.



Хостинг сайту: EOMY.NET