Цього тижня я відкрив для себе одну хорошу представницю СучУкрЛіту: Таню Малярчук. Таким чином вирвавшись із кола: Дереш-Жадан-Андрухович.

Якось ми сиділи компанією, пили пиво і почали розмовляти про літературу. І цю книгу мені порекомендувала одна дівчина із Надвірної, за що я їй дуже вдячний.

«Згори вниз» — це реанімація сюреалізму в українській літературі. У книзі є сюжет, розділові знаки і навіть інструкція з виготовлення фотографій у домашніх умовах. А також: втеча, захоплення чужих помешкань і чужих таємниць, гірські ландшафти, зворушлива і неправдива історія любовів, перевертні, чортівня, люди, що мовчать, і коти, що говорять.

Книга складається із семи новел. Перша – основна: “Згори вниз”, яка зайамє половину сторінок, і решту – шість коротеньких. В першій розповідається про дівчину, яка оселилася в горах, десь на краю села, фактично – на краю світу. Про її колишнє життя нічого не відомо. Але до кінця багато таємниць відкривається. Хоча у книзі немає якигосьм моторошних сцен, написано у стилі містичного детективу, що мабуть і пояснює назву книги. Решту оповідань носять подібні за структурою заголовки: “Леся і її стоматолог”, “Григорій і його змій”, “Я і моя священна корова” (це мені найбільше сподобалось), кожне з яких по-своєму особливе. Вся книга читається дуже легко. На відміну від інших сучасних авторів тут немає наркомансько-алкоголічних описів буденного життя, немає психоделічних витікань розуму, але є свій, відкритий, але особливий стиль, не позбавлений цікавих моментів.

Ще влітку, коли відпочивав у дядька, я почав читати нову книгу Пауло Коельо “Відьма з Портобелло”. Але прочитав тільки половину, решту не встиг – бо поїхав додому. І от десь ще на початку минулого місяця вирішив замовити її через інтернет. Вийшов на сайт видавництва “Софія”, подумав що найдешевше буде замовляти безпосередньо там, але вийшло не так як я думав. Справа в тому що є два варіанти цієї книги: із м’якою палітуркою (16,80грн.), та з твердою (29,40грн.) Друга, майже удвічі дорожча, отож я однозначно замовив дешевшу. Так от приходить мені минулого тижня (більше місяця після замовлення) повідомлення про отримання посилки вартістю 37! грн. Ну думаю нічого собі чи то мені декілька книг вислали, чи то доставка стільки коштує, аж виявилось прислали не soft, а  hard -версію. Могли б хоч уточнити умови замовлення по телефону, або по e-mail, як це роблять у всіх нормальних інтернет-магазинах.

Щодо книги – то вона цікава, і я не жалію що прийшлось за неї переплатити.

Короткий сюжет:

Головна героїня — Атена — народилася у циганській сiм’ї в Румунії, жила з прийомними батьками в Лівані, а потім опинилась у Великобританії. Зовсім несподівано вона відкриває у собі особливий дар, після чого її життя починає разюче змінюватися…

Невелика за обсягом, читається легко, хоч написана у нестандартному, і в одночас простому для автор стилі: як покази різних людей на історію життя однієї жінки. Як завжди у Коельо дуже багато філософських думок: майже половину тексту можна використати як цитати. Також у книзі побіжно згадується і про Чорнобиль.

Чомусь у всіх рецензіях згадується що:

ця книга для жінок, що хотіли б зрозуміти себе. А також для всіх, хто хітів би краще зрозуміти жінку.

На мою думку це дещо неправильно, або просто я ще не все розумію. Як на мене у ролі головного героя – жінка, сильна волею і духом, яка постійно шукала щось нове, думаю цих рис варто навчитись як чоловікам, так і жінкам, і не варто проводити гендерну політику серед читачів.

Уривки з роману можна почитати на російському блозі Пауло Коельо

Вирішив розпочати писати на своєму блозі про прочитані мною книги.

Вчора, пізно вечером я закінчив читати чудову книгу “Парфюмер” німецького письменника Патріка Зюскінда. Жанр позиціонується як романтичний детектив.

Короткий сюжет: основним героєм роману є Жан-Батіст Гренуй – несимпатичний, низький чоловічок. Від самого народження він наділеним дуже чутливим нюхом. Його життя проходить у дуже важких умовах. Його ніхто не жаліє. Хоча він не є потворним, всі його жахаються. З часом він зрозуміє що це від того, що в нього не має власного запаху. У свої вільні хвилини він постійно розшукує нові запахи, а у своїх думках змішує їх, утворюючи нові аромати. Все життя він ставить перед собою певні цілі, і любим способом досягає своєї мети. Так він стає підмайстром у старого, колись відомого парфюмера.

Отруйний
Я мрій отруту випила за нас,
Сама до краплі, до кінця.
Я мріяла тобою весь цей час, –
Отруєна любов’ю вже була.
І діяла отрута сильно так,
Що вижити було практично вже ніяк.
Тож я померла, бо ти так схотів.
Померла, бо ти мене убив.

Не можу
Колись буває так,
Що думаю лише про тебе.
Колись здається,
Що чужий ти, чуже небо.
Колись давно тебе кохала.
Тепер сама себе переконала,
Що я забула вже тебе.
Але ж я бачу,
Що собі збрехала!
Кохаю, як колись кохала…

***
Чому немає стільки в світі моря,
Скільки є в очах твоїх?
Тобі лиш варто глянути на мене,
І я тону нестямно в них.
Проте як рідко бачу я ці очі!
Але й забути їх я так нехочу…

Автор: Христя

Я не один – нас цілих п’ять
В душі живуть однак:
Один поет. Один мудак.
Один мудрець. Один дурак
І похітлива блядь.

І кожний з нас бажає буть
Верховним у душі
І кожний взявшись за кермо
Привносить міражі:

Мудак із жабою живе.
Поет – в своїх віршах.
Мовчить у роздумах мудрець.
Балакає дурак.
Всіх роздяга у мріях блядь
В кім є жіноча стать.

Отак живу я не один,
А цілих навіть п’ять:
Поет, мудак, мудрець, дурак
І похітлива блядь.

19.07.2003
Гнат Рузвий (Пілігрим)