Читаючи на Вікіпедії статтю про Хіппі, натрапив на пісню San Francisco у виконанні Скота МакКензі (Scott McKenzie) , яка стала неофіційним гімном хіппі у 1967. Як не дивно я чув цю пісню багато разів, але у попсовому виконанні Global Deejays. І ось тільки тепер побачив оригінал. Пропоную послухати цю чудову пісню.






Ну для початку — все нове це давно забуте старе. Стосовно кліпу, це просто умат! Варто глянути тільки на їхні очі…
Love! Peace! No War! :oops: :roll: :o :lol:
Дивлячись це відео хочеться перенестись туди на 40 років назад. :roll:
Make love, not war!
-I hate hippies they say they wanna save the world but all they do is smoke pot and smell bad
Eric Cartman
Хе-хе… хто там хоче перенестись на 40 років назад? Щось я так думаю, що 40 років назад автора не було ще навіть у планах (як, до речі і мене).
А якщо перенестись на машині часу, як у попсових науково-фантастичних фільмах, то “герої” помруть від скуки, без компів, інтернету, стільникового зв’язку, кольорового телебачення, та й взагалі техніки на інтегральних схемах :)
+ зважайте, що напевне “повернення” буде не просто в часі, а поверненням у СРСР, громадяни якої зазвичай не чули цієї пісеньки…
2Arlekino: Слова Еріка Картмана не становлять для мене авторитету. І курять не тільки хіппі
2jin: Я мав на увазі перенестись у США і залишитись в такому віці, в якому я є зараз. А стосовно всіх моюільного зв’язку і інтернету то думаю що я зуміг прожити і без них. Ось цього літа в мене зовсім не було мобільного. і почувався я без нього навіть краще ніж з ним.
Бляя. Чому оце зараз самі мєталюгі, клабєри і кібєрпанки. Ніякої поваги до природи.
З.І. М’ясо їм :)
І ще ЕМО
Думаю що Хіппі ще живі. Просто їх не так багато як представників інших субкультур, ососбливо ЕМО :evil: