Павло Чучка

Стихи о русинськум паспорті

“Я волком бы выгрыз бюрократизм,
к мандатам почтения нету…”
(В. Маяковський)

Погриз би’м, ги ощу,
бюрократизм,
закони вкраїнськуй держави,
у котруй жиє
подкарпатський русин,
а паспорта свого не має!

Я ходжу у Загонь,
у Прешов,
Сигот.
Я,
простий руснак
з Баранинець,
И жаль ми,
же дакий таможник-словак
думать,
же я – українець!

Я носю у жебні
книжку червену –
паспорт совєцький,
старий –
ганьблюса,
кидь видять той паспорт у мене:
уже би’м’го деська зашмарив.

Той паспорт червений,
из клепачом,
звіздастий,
серпастий муй паспорт
бичелює у світі
лем єден президент –
то комунішта Кастро!

Приходять у варош
на моторах
голанці,
поляки,
шведи.
На їх паспортах –
самі леви й орли…
А де муй
русинський медведик?

Не силуйте на мене
чужі паспорти –
тризубасті вадь п’ятирогі,
бо я до Европи
хочу зайти
из гербом свого народа.

Возьму папірь
и церузки –
медвідя собі намалюю,
шовдарь,
пікницю.
шойт,
жумарки,
постоли,
трембіту
и гуню.

Най са лакомить світ!
Най увидить ООН!
Як пуд Бескидом
файно я жию:
їм и співам,
и п’ю
в постолах
и свистав’им
в тризубу идею!

1992 р.