Бойківська Республіка
Сьогодні я зустрів дуже цікаву, як на мене, ЖЖ-спільноту “Незалежна бойківщина“. Члени цієї спільноти закликають усіх етнічних жителів Бойківщини відокремитись від України – в окрему республіку. Спочатку я подумав що це жарт, але поспілкувавшись в коментах – я зрозумів що все на повному серйозі. Не знаю що з цього вийде, але якщо ви житель Львівщини, чи іншого нас.пункут – який відноситься до Бойківського краю – думаю вам буде цікаво.
це станеться не раніше від’єднання від України Донбасу і Криму
27 Кві ’07 at 18:20
Також вважаю це малоймовірним.
27 Кві ’07 at 21:16
А прикол ще в тому, що все те діло веде лише один чувак.
27 Кві ’07 at 23:06
Там ще є пару прихильників, але дійсно більшість постів написана однією людиною.
28 Кві ’07 at 8:51
А я то думав, що сеператизм іде з Дондасу… А тут на тобі: спочатку русини, тепер бойки… У вас там багато таких етносів?
28 Кві ’07 at 10:54
Ще є Лемки, Гуцули. Якщо кожен захоче відокремитись то біда буде… Але не думай що в нас панують сеператистські настрої – тільки одиниці хочуть відокремлення.
28 Кві ’07 at 11:17
Тільки процитую :-)))))
Павло Чучка
Стихи о русинськум паспорті
“Я волком бы выгрыз бюрократизм,
к мандатам почтения нету…”
(В. Маяковський)
Погриз би’м, ги ощу,
бюрократизм,
закони вкраїнськуй держави,
у котруй жиє
подкарпатський русин,
а паспорта свого не має!
Я ходжу у Загонь,
у Прешов,
Сигот.
Я,
простий руснак
з Баранинець,
И жаль ми,
же дакий таможник-словак
думать,
же я – українець!
Я носю у жебні
книжку червену –
паспорт совєцький,
старий –
ганьблюса,
кидь видять той паспорт у мене:
уже би’м’го деська зашмарив.
Той паспорт червений,
из клепачом,
звіздастий,
серпастий муй паспорт
бичелює у світі
лем єден президент –
то комунішта Кастро!
Приходять у варош
на моторах
голанці,
поляки,
шведи.
На їх паспортах –
самі леви й орли…
А де муй
русинський медведик?
Не силуйте на мене
чужі паспорти –
тризубасті вадь п’ятирогі,
бо я до Европи
хочу зайти
из гербом свого народа.
Возьму папірь
и церузки –
медвідя собі намалюю,
шовдарь,
пікницю.
шойт,
жумарки,
постоли,
трембіту
и гуню.
Най са лакомить світ!
Най увидить ООН!
Як пуд Бескидом
файно я жию:
їм и співам,
и п’ю
в постолах
и свистав’им
в тризубу идею!
1992 р.
22 Тра ’07 at 10:38
Не знайомий із творчістю Павла Чучки, але вірш сподобався. Мабуть комусь видається важким для читання, але я досить знайомий із Західноукраїнським діалектизмом. І національна ідея звучить…
22 Тра ’07 at 19:21